Блог Уляни Дирів: На допомогу вчителю

Відкритий урок з української літератури у 6-Б класі

Додати заголовок

Леся Українка. «Мрії», «Як дитиною бувало…».Неповторний світ дитинства в поезії.

Мета:поглибити знання учнів про Лесю Українку, дитинство поетеси, з’ясувати роль роль родини у її вихованні, ознайомити шестикласників із поезіями Лесі Українки про дитинство, розкрити образ ліричної героїні – сильної духом дівчинки;

розвивати поетичну уяву, навички виразного читання поетичних творів, зв'язне мовлення та вміння аналізувати;

виховувати почуття любові до родини, цілеспрямованість, наполегливість.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами повторення.

Обладнання: портрет Лесі Українки, виставка літератури, ілюстративний та роздатковий матеріал, мультимедія.

Форма проведення: урок – дослідження.

Випереджувальне завдання: підготувати цікаві повідомлення про дитячі роки Лесі Українки, створити презентацію, підготувати інтерв’ю із поетесою.

Проблемне питання: Дитинство – це тільки безтурботна пора чи, можливо, це ще й світ, у якому є сльози та турботи?

Епіграф уроку: Я була малою горда, -

Щоб не плакать, я сміялась

Леся Українка

Хід уроку:

I Організаційний момент (привітання, вступне слово)

II Актуалізація навчальної діяльності. Створення психологічної ситуації та емоційної напруженості

Учитель. Для люблячих батьків немає нічого дорожчого за дитину. Це вічна істина, бо сенс життя людського в тому, щоб повторити себе в новій людині, піднести її на вищий ступінь розумового, морального і естетичного розвитку. Народна мудрість говорить: «Той, хто творить розумну, добру, мужню особистість — найвміліший майстер». З того моменту, коли людина починає усвідомлювати себе розумною і обдарованою істотою, вона стикається з іншими людьми, завдяки безлічі цих найскладніших дотиків вступає у світ щастя і горя, радощів і прикростей. Але, крім цього великого оточення, в кожного є свій, глибоко особистий світ — сім’я.

Для кожного цей світ починається із дитинства. Це край мрій, доброти, ласки і любові, турботи та опіки, безтурботного життя. А чи є місце клопотам, турботам, переживанням у світі дитинства? (ілюстрації на екрані)

Як ви вважаєте, про що ми будемо говорити сьогодні на уроці? Які ключові слова супроводжуватимуть нас? (мрія, дитинство, сім’я – запис у візитній картці уроку)

III Мотивація навчальної діяльності

Прадавній , густий, мов темна стіна, волинський ліс зустрічає дівчинку. Вона з якимось душевним трепетом ступає під склепіння могутніх дерев. Простягають покручені руки столітні дуби, мов хочуть обійняти й затягнути в сповнені тривоги нетрі.
Але дівчинка не боїться нічого.

-Дітки, хто ця дівчинка, на вашу думку? (фото на екрані)

-Як ви вважаєте, про що ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці? Яка наша мета?

-Які завдання ми поставимо перед собою?

"Розсипанка"

Духу, багатство, міцність, найбільше, людини

Найбільше багатство людини — міцність духу(Гете)

1.Мужній той, хто зумів в нещасті добрим бути. (Марціал)

2. Кожен коваль своєї долі (Аппій)

3. Тільки герой знаходить мужність додержуватися своєї долі. (Гессе Герман)

4.Найбільше багатство людини — така міцність духу, при якій не бажаєш жодних багатств. (Гете)

- Про яку рису характеру йде мова в поданих прислів’ях?

- Чи знаєте ви людей, які характеризуються великою мужністю?

Слово вчителя:

Колись у далекому минулому грецький мудрець-філософ Зенон проводив свої заняття в Афінах. Він говорив, що людина має надавати перевагу розумові, а не почуттям серця, повинна мужньо і стійко переносити життєві труднощі, негаразди. Так виник філософський напрям — стоїцизм, а його прибічники стали називатися стоїками.

Тепер про людину, яка виявляє стійкість і мужність, незламність волі під час життєвих випробувань, говорять, що вона має стоїчні риси характеру.

Це стосується і «нашої Лесі», Дочки Прометея.

Словничок:

стоїцизм — риса характеру, що характеризується стійкістю, мужністю, вмінням долати труднощі за допомогою розуму.

IV Оголошення теми і мети уроку. Звернення до епіграфу, пояснення. З’ясування проблемного питання. (запис у зошитах)

Ми повинні:

-знати…біографію Лесі Українки;

-вміти…аналізувати поезії.

(учні формулюють власну думку, запис у візитній картці)

V Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1.Оголошення форм роботи на уроці (годинник, який повертає час у дитинство, елементи уроку; додаток 1).

2.Озвучення правил уроку:

- будь чемний, але активний;

- поважай ближнього свого;

-правило піднятої руки;

-додаткові запитання за зауваження (Додаток 2 ).

3. Індивідуальні письмові завдання для додаткових балів + Поставити смайлик на початку і у кінці уроку.

4.Повідомлення про питальники до контрольної роботи.

5. Фронтальне опитування домашнього завдання (перевірка індивідуальних завданнь під час роботи на уроці).

1) Справжнє ім’я і прізвище Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач)

2)Де народилася поетеса? Показати на карті.
3)Який псевдонім матері Лесі Українки? (Олена Пчілка). Ким вона була?
4)Ким за фахом був батько поетеси? (Юристом)
5)На якому музичному інструменті грала Леся Українка? (Фортепіано)
6)Де здобувала освіту майбутня поетеса? (Вдома).

7)Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти людина! То скільки раз «людиною була» поетеса?
8)Що завадило Лесі ходити до школи? (Хвороба сухоти)

9)Як захворіла письменниця?
10)Як називався перший вірш Лесі Українки? («Надія»)

11)Які захоплення мала Леся Українка?

6. Літературний двобій запитаннями (хлопці на рингу зустрічаються, а тепер змагатимуться словесно.)

7. Письмове виконання завдання.

8. Перегляд спільної презентації про Лесю Українку (дистанційне навчання,колективне коментування).

9.Презентація авторських книг. Інтерв’ю з поетесою.

10.Робота над проектом «Паралелі дитинства»

- асоціації зі словом «дитинство», огляд власного дитинства на фото;

- дитинство Лесі Українки (індивідуальне завдання + виступи дітей із ключовими фразами із рефератів):

Слайд №1

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському у дворянській родині.

Пояснення імені. Вирішили понаписувати квиточки з іменами, як у лотареї, і принесли на великій тарелі до колиски. Маленька ручка потягнулася до папірця з іменем «Лариса». Так і вибрала собі ім’я Лариса Петрівна Косач, відома як Леся Українка.

На різдвяні свята у родині були гості з маленьким хлопчиком. Він не вмів вимовляти лоша, а казав - лося. Нашій Лесі це не сподобалося. Вона попросила маму, щоб її звали Лесею.

Ім’я «Лариса» означає «чайка», «приємна», «солодка».

Слайд №2

Мати Лесі – письменниця Олена Пчілка (О. Драгоманова) палко кохалася в народному мистецтві, невтомно збирала його зразки: орнаменти, вишивки, тканини, пісні, казки тощо.

Батько Лесі - Петро Антонович Косач - був людиною освіченою (закінчив юридичний факультет Київського університету), а натурою - лагідним і добрим.

Слайд №3

З усіх шістьох дітей (два сини і чотири дочки) Леся найдужче вдалася в батька – і вродою, і характером, і звичками. Батько чуйно і сердечно ставився до дітей, однак найбільше любив Лесю, до неї був найніжнішим. Можливо тому, що вона мала слабкіше здоров’я, а може за її талант, який розпізнав раніше за інших, навіть за матір

Слайд №4

Лесин брат Михайло був старший за неї на півтора року. Все життя їх зв’язувала найщиріша дружба. До тринадцятирічного віку Лесі вони були нерозлучні – разом бавилися і мріяли, разом читали й навчалися. За цю нерозлучність їх жартома називали спільним ім’ям – Мишолосіє.

Слайд №5

Дуже рано почала Леся знайомитися з народною творчістю: піснями та художніми виробами. Мати возила дітей до різних сіл та містечок. Там вона зачаровано слухала веснянки, які селяни співали бодай чи не всім селом. Багато пісень увійшло у побут Косачів і стали там улюбленими піснями; це такі як “Подоляночка”, “Зайчик”, “Женчичок - бренчичок” та інші.

У чотири роки дівчинка вже вміла читати, у п'ять - грала на фортепіано і пробувала писати власну музику, у вісім - вимережила батькові сорочку, у дев'ять - написала свій перший вірі "Надія", який присвятила улюбленій тітоньці Олені.

Слайд №6

До десяти років Леся росла і розвивалася, як і всі діти. Була радісна, весела, любила співати й дуже добре танцювала вдох з братом «козака»

Коли їй виповнилося 5 років, батьки купили їй фортепіано. Любила музику, особливо гру на фортепіано, виявляла композиторські здібності.

Любила Леся серйозну роботу: вона завжди мала свій квітник і город, сама його обробляла і доглядала.

Слайд №7

Маючи чудові здібності, Леся оволоділа кількома мовами, історією, літературою. Дев'ятнадцятирічною дівчиною вона написала для молодшої сестри підручник "Стародавня історія східних народів», який пізніше був виданий як посібник для національної школи.

Слайд №8

Наприкінці 1878 р. в житті Косачів сталися зміни: батька перевели на службу в м. Луцьк, а наступного року переїхала туди вся сім'я. Навесні 1882 року родина Косачів перебралася на постійне проживання до села Колодяжного. В цьому селі Леся за допомогою свого брата Михайла виконала дуже цінну роботу: записала від різних людей дуже багато пісень.

Перед текстами кожної пісні наклеєна була стрічка нотного паперу з нотами мелодії тієї пісні.

Слайд №9.

Та скоро сталося велике горе…

Ось як розповідає її брат Михайло:

«… 6 січня 1881 року в Луцьку Леся пішла на річку Стир подивитися як святять воду, у неї намокли ноги в крижаній воді,вона застудилася. Почала боліти права нога, яка і раніше давалася взаники, але ще ніхто не знав, яка страшна хвороба стоїть за цим, - туберкульоз…»

Відтоді почалися неймовірні страждання. Хвороба прогресувала, вражаючи кістки, легені, нирки сухотами.

Слайд №10.

Свою журбу, що доведеться відмовитися від музичних занять, Леся вилила в автобіографічній елегії «До мого фортеп'яно». Через хворобу до школи не ходила, та завдяки самоосвіті, феноменальним здібностям до мов, літератур, історії стала високоерудованою у цих галузях знань.

Слайд №11.

Ларису Петрівну лікували. Через важку хворобу Лесі Українці доводилось їздити на лікування до Єгипту, Італії, Німеччини, у Грузію.

Леся Українка не корилася хворобі, активно займалася самоосвітою, завдяки чому стала найосвіченішою жінкою в тогочасній Європі. Творча спадщина Лесі Українки багатогранна: вірші, поеми, драматичні твори.

Померла в 1913 році, похована у Києві на Байковому кладовищі.

Слово вчителя.

Спогади про Лесю Українку

Мама: Моя донька, Лесенька, з дитинства була хворобливою дитиною.

Коли їй було 6 років, ми пішли до річки святити воду. Це було саме на Водохреща. Трапилося нещастя : Леся провалилася, промочила ніжки, потім застуда. Ми з чоловіком навіть не здогадувалися, що в майбутньому це буде хвороба на все життя. Леся страждала від страшних болів, мовчки переносила операції. До школи, звісно, ходити не могла. Тому навчалася вдома з нашою допомогою.

Сестра Ольга:

Леся була молодшою від мене. але з дитинства була бойовим дівчиськом, верховодила навіть у хлоп"ячому гурті. Вона мала чудові здібності, оволоділа 10 мовами, історією, літературою. Пам"ятаю, як ми з батьком збиралися у великій кімнаті, Леся грала

на фортепіано, сама навіть писала музику.

А коли заарештували нашу тітку Єлю, Леся написала свій перший вірш "Надія". А мама запропонували їй обрати псевдонім — Леся Українка.

Майбутній поетесі було лише 9 років.

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

Брат Михайло:

Все своє дитинство ми провели разом. Разом гралися, разом вчилися, працювали. Наші батьки так пишалися, коли побачили підручник стародавнього світу, який написала Леся для нашої молодшої сестрички.

Я пам"ятаю дитинство, коли ми, незважаючи на наше дворянське походження, любили проводити вільний час разом із селянськими дітьми, коли перебували у своєму сільському маєтку в селі Колодяжне.

Дуже цікаво розповідав тоді дядько Лев про русалок, мавок, лісовиків. Що Леся аж побігла уночі до лісового озера, щоб їх побачити.

Пізніше Леся про напише у драмі "Лісова пісня". А поки вона багато читає, подорожує.

Леся Українка: Моя мати постійно супроводжувала мене різними мальовничими місцями України. Я зустрічалася з відомими людьми — цікавими. Через важку хворобу мені довелося побувати на лікуванні в Єгипті, Криму, Грузії. Я бачила чудові місця, насолоджувалася теплим сонечком, писала свої твори про українців, про відомих героїв інших країн. Мені здавалося, що все це — моя душа, моє життя. Мені не було боляче, наснагу і підтримку я відчувала завжди.

Ні! Я жива!

Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!

Спогади Шури Судовщикової , подруги Лесі Українки.

Тої зими були сильні морози, аж крига на Стирі потріскалась. Ми з Лесею ходили подивитися на свято Водохреща. Нам було цікаво, коли пускали в небо голубів, палили з рушниць, умивалися крижаною водою після того, як освятять її. М и ще з гори побачили посеред річки біля ополонки високого крижаного хреста, що іскрився у промінні холодного сонця всіма барвами веселки. Людей ще не було. Ударили дзвони гучно, весело. В одну мить юрба непрохідним колом оточила хрест і нас з Лесею. Під вагою великої маси людей крига почала непомітно просідати, вода виступила із прорубу. Лесині валянки промокли. У них було повно холодної води, що сковувало ноги. Не було ніякого рятунку – ні побігти, ні пострибати. Водохреща закінчилися, ми кинулися додому. У Лесі валянки обмерзли, і вона ледве йшла. Після цього вона й захворіла на туберкульоз.

Слово вчителя

Стан Лесиного здоров'я не дозволяв їй не лише вступити до гімназії, а й систематично навчатися вдома.

Періодично давалася взнаки хвороба і тяжко мучила її, що будо не до науки. Цілими тижнями й місяцями доводилося лежати в ліжку.

Перебування на самоті спонукало Лесю до мрії й фантазування. Працював мозок, роїлися думки. Найщирішим порадником, співрозмовником і другом стає для Лесі книжка. Вона відкриває перед юною читачкою безмежний світ.

Досить було побачити дівчинці якийсь малюнок чи світлину — і в її уяві складалася ціла історія.

Леся багато знала про лицарство, однак "очарував розум" її не переможець, а переможений, той, що уже відчуваючи на своєму серці гострий кінець списа, не благав пощади, а безстрашно відповідав: "Убий - не здамся".

.
Поезію «Мрії» Леся Українка написала у 26-річному віці. Спогади про дитинство були настільки сильними, що зранене серце талановитої дівчини завжди могло знайти прихисток біля полум’я родинного вогнища. Материнські, батьківські почуття важко передати словами. Їхню любов можна порівняти з коштовним каменем, гра барв якого змінюється з кожним роком, навіть місяцем і найдивніше, що володарем цієї гри барв є той, кому самоцвіт належить.
Важко судити, якими кольорами зобразила б своє дитинство Леся Українка, але вона прагнула прожити так, щоб не було соромно ні перед сучасниками, ні перед нащадками.
Твердістю духу, величною мрією, вірою і оптимізмом, життєрадісністю віє від рядків її творів. Хочете в цьому переконатись? Тоді продовжимо подорож у світ слова Лесі Українки, перегорнувши сторінки, знайдемо поезію «Мрія».

11. Аналіз поезії «Мрія».

1. Виразне декламування вірша (запис), акцент на інтонацію, логічний наголос, паузи .

2. Схема аналізу поезії (додаток).

3. Пригадування теоретичних відомостей про художні засоби. (повідомлення учениці).

Словничок

Лицар – самовідданий захисник, вихований, витончений.

Сперечник – суперник, супротивник.

- Поезія написана поетесою в Ялті 18 листопада 1897 р.(передісторія);

- Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу.

- Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край».

- Основна думка: необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; чоловік — це віра, сподівання, впевненість у перемозі.

- Життєстверджуючий мотив твору.

Убий! Не здамся!

- Лірична героїня – сильна і вольова особистість, яка бореться із життєвими труднощами:

- Художні засоби:

епітети: дитячі любі роки, вродливі королівни, горді переможці;

метафори: не принци, таємницею укриті; душа бажала, розум очарували, погляд спускався.

окличні речення: «Здайся», «Убий, не здамся!»

- Власні думки, емоції, враження.

(Запис у зошиті)

- Опрацювання змісту поезії Л. Українки «Мрії» за питаннями:

Чому поетеса обрала прийом мрій у своєму творі? Чи полюбляєте ви мріяти?
Чим пояснити те, що героїня твору захоплювалася віком лицарства?
Яким, на вашу думку, повинен бути лицар — оборонець слабких, не-захищених?
Як у творі порівнюються лицарі? Для чого Леся Українка використовує цей прийом?
Через що бранка не сприйняла пишного лицаря? Яку відповідь вона надала йому?
Чому поетеса полюбляє весну? Як про це сказано у творі?
Про які кайдани повсякчас говорить Леся Українка у творі?
Для чого під час військових подій значна увага приділялася корогві?
Що необхідно для того, щоб наші мрії все-таки збувалися?
Мрія — це реалії чи фантазії нашого мислення? Обґрунтуйте свою думку.
Чому найбільший розквіт мрій відбувається саме в дитинстві?

- Чому вірш називається «Мрії»?

- Які автобіографічні риси поетеси відображені у вірші?

- Як письменниця характеризує дитячі роки?

- Знайдіть слово , яке вказує на негативне ставлення ліричної героїні до переможців.

-Як ви думаєте, хто в даному випадку сильніший – переможець чи переможений? Чому?

- Як ви вважаєте, чому ліричній героїні вірша «Мрії» ближче до серця переможений, а не переможець

Звернення до проблемного питання!

Створення «Дерева дитячих мрій».

12. Аналіз поезії «Як дитиною бувало…»

Виразне читання поезії учнем з ОДКЛ (аргументація, пояснення, паралель).

Словникова робота.

Драма – напружений момент.

Епіграма – короткий сатиричний вірш, здебільшого на адресу якої -небудь персони.

Через що героїня твору страждає?
Чому на запитання: «Що болить?» героїня не зізнавалася у власних стражданнях?
А ви можете терпіти тоді, коли це неможливо?
Які риси характеру притаманні дівчинці? (Сила волі, мужність, витримка, гордовитість, уміння долати перешкоди)
Хто може назвати тему та ідею поезії?

Тема: переживання поетеси з приводу власного здоров’я, намагання героїні боротися через силу з хворобою, яка її спіткала в дитинстві.

Ідея: уславлення сили волі, терпимості, наполегливості дівчинки в боротьбі зі своєю хворобою.

Основна думка: тільки сильна духом людина зможе подолати будь-які труднощі.

Дослідить художні особливості поезії.

Епітети: «злий жарт», «епіграма гостра, злобна».

Метафори: «біль доходив», «зірватись має епіграма».

Риторичне запитання: «Що болить?

Бесіда:

- На які частини можна умовно поділити поезію?

( 1- фізичний біль дитини;

— незламний дух)

-Лірична героїня — забуває гордість

боїться образити сміхом

схильна до прощення

- В яких словах вміщено головну думку поезії?

Головна думка: "Щоб не плакать, я сміюсь; плачу я, щоб не смятись" (протиставлення думок, зміна поглядів ліричної героїні)

- Як називається твір письменника, який, по суті, розкриває біографію самого автора?(автобіографічний)

- Риси характеру — це вроджені якості, дарунок долі чи потрібно їх розвивати?

Унаслідок чого героїня твору страждає, терпить тяжкі муки?
Чому на запитання «Що болить?» героїня не зізнавалася у власних стражданнях?
А ви вмієте терпіти навіть тоді, коли це неможливо?
Які риси характеру притаманні дівчині? (Сила волі, мужність, терпимість, витримка, гордовитість, вміння долати будь-які перешкоди)
Поясніть рядок з поезії: «…плачу я, щоб не сміятись?»

Вибіркове читання.

Прочитайте 2 останні строфи і скажіть:

- Про кого в них розповідається? (Розповідається про вже дорослу людину.)

- Як тепер говорить лірична героїня про себе?

(«….забувши давню гордість,

Плачу я, щоб не сміятись.)

- Що змінилося? Чому так говорить Леся Українка?

(Життя дорослої людини, її проблеми відрізняються від дитячих. Тому треба вміти стримувати емоції, застерігати себе від необдуманого вчинку, необережного слова. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятись.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок.

Робота в зошитах.

Виписати із віршів Лесі Українки «Як дитиною бувало..», «Мрії», які свідчили про такі риси характеру ліричної героїні:

Терплячість- («Упаду собі на лихо … Я собі вставала тихо»);

Гордість - («Я була малою горда..»)

Вразливість – («Я дивилась …не на гордих переможців…»)

Гра «Логічні пари»

Утворіть логічні пари. Поєднайте епітети, використані в поезії «Мрії», з тими поезіями, до яких вони належать.

Роки вродливі

Королівни переможці

Горді люто

Промовляли дитячі

(Очікувана відповідь: роки дитячі, королівни вродливі, горді переможці, промовляли люто).

Порівняльна таблиця «Паралелі дитинства»

VII Підсумок уроку

Повернення до теми, мети, епіграфу і проблемного питання.
Запис питань до питальника.

VIII Домашнє завдання. Оцінювання.

С.51.читати та аналізувати вірші;

Поезію «Як дитиною бувало…» вивчити напам’ять;

С.55, завдання №4 письмово.

Написати лист до Лесі Українки із сюрпризом чи скласти тестові завдання

Статичні, динамічні вправи для виразного читання;

Статичні вправи

1) «Лопаточка». Язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Стежити,щоб язик не тремтів. Тримати 10 с.

2) «Чашечка». Рот широко розкрити. Язик підняти вгору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик в такому положенні 10 с.

3) «Голочка». Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його, зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 10 с.

4) «Гірка». Рот відкрити. Бічні краї язика притиснути до верхніх корінних зубів. Кінчиком язика торкнутися нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 10 с.

Динамічні вправи

1) «Годинник». Висунути язик. Тягтися язиком поперемінно вправо вгору і вліво вгору. Рухати язиком з кута рота в повільному темпі під рахунок.

2) «Конячка». Присмоктати язик, ,клацнути ним. Клацати повільно, сильно.

3) «Карусель». Висунути язика. Тягтися язиком поперемінно то до носа, то до

підборіддя. Рот при цьому не закривати.

4 «Смачне варення». Висунути язик, облизати верхню губу і прибрати язик в глиб рота.

Дихальні вправи

- загасіть подихом свічку;

- загасіть подихом чотири свічки;

- загасіть подихом свічки на вашому святковому торті.

Правила уроку:

- будь чемний, але активний;

- поважай ближнього свого;

-правило піднятої руки;

-додаткові запитання за зауваження.

Проблемне питання:

Дитинство – це тільки безтурботна пора чи, можливо, це ще й світ, у якому є сльози та турботи?

Епіграф уроку:

Я була малою горда, -

Щоб не плакать, я сміялась

Леся Українка

Запитання за зауваження!

1) Справжнє ім’я і прізвище Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач)

9)Як захворіла письменниця?
10)Як називався перший вірш Лесі Українки? («Надія»)

11)Які захоплення мала Леся Українка?

Різнорівневі письмові завдання (додаткові бали):

1.Перелічіть захоплення Лесі Українки.(1 бал)

2.У якій сім’ї народилася поетеса?(1 бал)

3.Яке горе спіткало Дочку Прометея?(1 бал)

4. Як родинне оточення впливало на формування характеру Лесі Українки?(2 бали)

5.Яким було дитинство поетеси?(2 бали)

6.Пояснити, що, на вашу думку, давало Лесі Українці сил у боротьбі із недугою.(5 балів)

Різнорівневі письмові завдання (додаткові бали):

1.Перелічіть захоплення Лесі Українки.(1 бал)

2.У якій сім’ї народилася поетеса?(1 бал)

3.Яке горе спіткало Дочку Прометея?(1 бал)

4. Як родинне оточення впливало на формування характеру Лесі Українки?(2 бали)

5.Яким було дитинство поетеси?(2 бали)

6.Пояснити, що, на вашу думку, давало Лесі Українці сил у боротьбі із недугою.(5 балів)

Різнорівневі письмові завдання (додаткові бали):

1.Перелічіть захоплення Лесі Українки.(1 бал)

2.У якій сім’ї народилася поетеса?(1 бал)

3.Яке горе спіткало Дочку Прометея?(1 бал)

4. Як родинне оточення впливало на формування характеру Лесі Українки?(2 бали)

5.Яким було дитинство поетеси?(2 бали)

6.Пояснити, що, на вашу думку, давало Лесі Українці сил у боротьбі із недугою.(5 балів)

Різнорівневі письмові завдання (додаткові бали):

1.Перелічіть захоплення Лесі Українки.(1 бал)

2.У якій сім’ї народилася поетеса?(1 бал)

3.Яке горе спіткало Дочку Прометея?(1 бал)

4. Як родинне оточення впливало на формування характеру Лесі Українки?(2 бали)

5.Яким було дитинство поетеси?(2 бали)

6.Пояснити, що, на вашу думку, давало Лесі Українці сил у боротьбі із недугою.(5 балів)

Різнорівневі письмові завдання (додаткові бали):

1.Перелічіть захоплення Лесі Українки.(1 бал)

2.У якій сім’ї народилася поетеса?(1 бал)

3.Яке горе спіткало Дочку Прометея?(1 бал)

4. Як родинне оточення впливало на формування характеру Лесі Українки?(2 бали)

5.Яким було дитинство поетеси?(2 бали)

6.Пояснити, що, на вашу думку, давало Лесі Українці сил у боротьбі із недугою.(5 балів)

Різнорівневі письмові завдання (додаткові бали):

1.Перелічіть захоплення Лесі Українки.(1 бал)

2.У якій сім’ї народилася поетеса?(1 бал)

3.Яке горе спіткало Дочку Прометея?(1 бал)

4. Як родинне оточення впливало на формування характеру Лесі Українки?(2 бали)

5.Яким було дитинство поетеси?(2 бали)

6.Пояснити, що, на вашу думку, давало Лесі Українці сил у боротьбі із недугою.(5 балів)

Різнорівневі письмові завдання (додаткові бали):

1.Перелічіть захоплення Лесі Українки.(1 бал)

2.У якій сім’ї народилася поетеса?(1 бал)

3.Яке горе спіткало Дочку Прометея?(1 бал)

4. Як родинне оточення впливало на формування характеру Лесі Українки?(2 бали)

5.Яким було дитинство поетеси?(2 бали)

6.Пояснити, що, на вашу думку, давало Лесі Українці сил у боротьбі із недугою.(5 балів)

Схема аналізу поезії:

1.Передісторія, якщо відома.

2.Тема.

3.Ідея.

4.Основна думка.

5. Ліричний герой, яким він є.

6.Художні засоби.

7.Особисті враження.

Ключові фрази із рефератів:

№1

Пояснення імені. Вирішили понаписувати квиточки з іменами, як у лотареї, і принесли на великій тарелі до колиски. Маленька ручка потягнулася до папірця з іменем «Лариса». Так і вибрала собі ім’я Лариса Петрівна Косач, відома як Леся Українка.

Ім’я «Лариса» означає «чайка», «приємна», «солодка».

№2

№3

№4

№5

Дуже рано почала Леся знайомитися з народною творчістю: піснями та художніми виробами. Мати возила дітей до різних сіл та містечок. Там вона зачаровано слухала веснянки, які селяни співали бодай чи не всім селом. Багато пісень увійшло у побут Косачів і стали там улюбленими піснями; це такі як “Подоляночка”, “Зайчик”, “Женчичок - бренчичок” та інші.

№6

До десяти років Леся росла і розвивалася, як і всі діти. Була радісна, весела, любила співати й дуже добре танцювала вдох з братом «козака»

Коли їй виповнилося 5 років, батьки купили їй фортепіано. Любила музику, особливо гру на фортепіано, виявляла композиторські здібності.

Любила Леся серйозну роботу: вона завжди мала свій квітник і город, сама його обробляла і доглядала.

№7

№8

Наприкінці 1878 р. в житті Косачів сталися зміни: батька перевели на службу в м. Луцьк, а наступного року переїхала туди вся сім'я. Навесні 1882 року родина Косачів перебралася на постійне проживання до села Колодяжного. В цьому селі Леся за допомогою свого брата Михайла виконала дуже цінну роботу: записала від різних людей дуже багато пісень.

Перед текстами кожної пісні наклеєна була стрічка нотного паперу з нотами мелодії тієї пісні.

№9.

Та скоро сталося велике горе…

Ось як розповідає її брат Михайло:

Відтоді почалися неймовірні страждання. Хвороба прогресувала, вражаючи кістки, легені, нирки сухотами.

№10.

№11.

Померла в 1913 році, похована у Києві на Байковому кладовищі.

Пам’ятка уроку:

Блог Уляни Дирів

Сторінки

На допомогу вчителю

Немає коментарів:

Дописати коментар